Список желаний

Ваш список желаний пуст. Перейти в каталог?

33

20.11.2023

13 ноября 1990 года было закончено первое совместное произведение Олега Ладыженского и Дмитрия Громова, юмористический рассказ о вампирах "Кино до гроба и…". Это день считается дайто рождения Генри Лайона Олди. В этом году ему исполняется 33 года.

Сегодня скромному литератору Олди исполняется тридцать три года. Хороший возраст, нравится.

Мы живы.
Слово за слово, мой дружок,
Пусть война нас не бережёт,
Ещё долго у нас в начале
Будет слово. Ещё шажок?

* * *

Сьогодні скромному літератору Олді виповнюється тридцять три роки. Гарний вік, подобається.

Ми живі.
Слово за слово, друже мій,
Хай війна б'є нас і щемить,
Іще довго в нас на початку
Буде слово. Ще крок? Ще мить?

oldie_33-0-0-0-0-1700404723.jpg

Роман-трилогія "Дикуни Ойкумени" в перекладі українською опублікований на сайті "Світ Олді" однією позицією, тобто усі три книги разом, в один клік. У паперовому варіанті сказали би: омнібус.

Марк Кай Тумідус, громадянин Великої Помпілії, змалку мріяв про кар'єру військового. Розрив із батьком, сльози матері, мовчазний докір діда — ніщо не могло змінити рішення юнака. Кар'єра склалася, але не так, як розраховував молодий Марк. Курсант училища абордажної піхоти; щасливий дуелянт, невдаха-в'язень гауптвахти. Рядовий боєць, гроза «дідів» з мечами в петлицях, завсідник лазарета; вбивця отамана Гната. Молодший офіцер зовнішньої розвідки, третій навігатор «Дикуна», який змінив ім'я на прізвисько Бич. Людина з двома життями, і обидва, здається, добігають кінця.

dikari_all_cover_txt-0-0-0-0-1700405303.jpg

Ласкаво просимо до Ойкумени!

До речі, усі п'ять романів-трилогій з епопеї "Ойкумена" вже перекладені. З часом буде, чекайте! А ще кипить робота з перекладів книг Ахейського циклу, й не тільки. От і добре. Робота - то дуже добре.

Так само - публіковано другий епісодій роману «Онук Персея. Книга 1. Мій дідусь – Винищувач»:

– Не завалюйся! Назад не валися, тупаку! Коліна зігни!
Останній поворот Лікій пройшов гідно. Завершивши фінальне коло, він зупинив колісницю. Коні охоче підкорилися: худі шкапи, щодо зупинитися вони завжди були не проти.
– Амфітріоне, твоя черга.
Зістрибнувши з колісниці, Лікій пройшов повз. Бурмоситься. Відвертає морду. Через що, спитати б? Відповідь Амфітріон знав: через дідуся. Все їм дідусь Персей винен! І Амфітріон за компанію. Дідусь їхню мамку пожалів, а вони…
Дурні невдячні!
Дружина Спартака отямилася того ж дня, до вечора. Вона нічого не пам’ятала. Вийшла у двір, у ніс вдарило винним духом… Прокинулася на лежанці. Спартак суворо заборонив розповідати дружині правду. Обійшов сусідів: «Бовкнете – язика вирву!» Ніхто не засумнівався: вирве. Навіть з однією рукою. Навіть зовсім без рук.

vnuk_4_B1E2Parabasa-0-0-0-0-1700405436.jpg

В США вышла в свет на английском антология научной фантастики «ЦИФРОВОЙ ЭСТЕТ. Человеческие размышления на стыке искусства и искусственного интеллекта» («DIGITAL AESTHETE. Human Musings on the Intersection of Art and AI»). Книга вышла в электронном издании и на бумаге. В антологию вошли 17 фантастических рассказов авторов из разных стран: Австралии, Бразилии, Великобритании, Китая, Мадагаскара, США, Украины, Чехии, Чили, Шри Ланки, ЮАР и Японии. В том числе в антологии опубликован рассказ Г. Л. Олди "Неизвестный художник", а так же повесть "Кон" Марины и Сергея Дяченко. Предисловие к книге написал ее редактор-составитель Алекс Шварцман (США). Во всех рассказах антологии так или иначе под самыми разными углами поднимается тема искусственного интеллекта и искусства — и взаимодействия ИИ через искусство с человеком. В сборнике присутствуют рассказы как известных авторов, так и тех, чьи имена еще только восходят на небосклоне мировой научной фантастики.

DIGITAL AESTHETE
Human Musings on the Intersection of Art and AI

Edited by Alex Shvartsman
Caezik SF & Fantasy in partnership with UFO Publishing
The Digital Aesthete: Human Musings on the Intersection of Art and AI Copyright © 2023 by UFO Press.
Stories copyright © 2023 by the authors
Translations copyright © 2023 by the translators
Cover art and graphics design: K.A. Teryna
Copyeditor: Tarryn Thomas
ISBN: 978-1-64710-110-7
First Caezik/UFO Press Edition. First Printing November 2023.

CONTENTS:

  • THE BRAVE NEW GENERATIVE WORLD by Alex Shvartsman
  • SILICON HEARTS by Adrian Tchaikovsky
  • FORGED by Jane Espenson
  • A BEAUTIFUL WAR by Fang Zeyu, Translated by Nathan Faries
  • STAGE SHOWS AND SCHNAUZERS by Tina Connolly
  • THE MERCER SEAT by Vajra Chandrasekera
  • GOOD STORIES by Ken Liu
  • THE FACTORY OF MARKET DESIRES by Rodrigo Culagovski
  • THE FORMS OF THINGS UNKNOWN by Julie Nováková
  • EVE & MADA by Mose Njo, Translated by Allison M. Charette
  • TORSO by H. Pueyo
  • THE LAUGH MACHINE by Auston Habershaw
  • THE UNKNOWN PAINTER by Henry Lion Oldie, Translated by Alex Shvartsman
  • HERMETIC KINGDOM by Ray Nayler
  • A WORLD OF TRAGIC HEROES by Zhou Wen, Translated by Judith Huang
  • EMIL’S LABYRINTH by Anna Mikhalevskaya, Translated by Alex Shvartsman
  • READER ALICE by Taiyo Fujii, Translated by Emily Balistrieri
  • PROMPT by Marina and Sergey Dyachenko, Translated by Julia Meitov Hersey

402275274_3657491287841024_7967846673890972713_n-0-0-0-0-1700405661.jpg

Хорошие книги - Олди рекомендуют:

Кшиштоф Піскорський: «Сорок і чотири» Навчальна книга — Богдан; Тернопіль, Україна, 2022, 504 стор. Українською мовою. Переклад з польської Андрія Павлишина.

Нечасто трапляються книжки, від яких неможливо відірватися з перших сторінок. Частіше експозиція великого роману буває доволі неквапливою, а динаміка сюжету й напруга дії наростають поступово, а не рвуть одразу з копита вскач. Роман Кшиштофа Піскорського «Сорок і чотири» — виняток із цього правила. Автор кидає читача відразу в гущу подій: похмурий ліс, поріділий загін, виснажений довгими кровопролитними боями, тікає від гонитви; героїня звертається по допомогу до стародавнього духу лісу, але щось таємниче й моторошне раптом виникає з нізвідки й стрімко наближається до втікачів, наганяючи жах навіть на самого хазяїна лісу. Це щось набагато страшніше за російських солдатів, що йдуть по п'ятах утікачів, за броньовані парові всюдиходи та за ефірні гвинтівки і кулемети, яким досі доводилося протистояти повстанцям...
А потім спогади про страшні події 1830-го року обриваються, і дія переноситься в теперішній час — у початок 1844-го, де Еліза Зміївська, що дивом вижила чотирнадцять років тому, пробирається паралельним світом Європи-2 до ефірної брами, щоб обхідним шляхом, уникнувши кордонів і оглядів, дістатися Лондона-1, де вона має виконати покладену на неї таємну місію.
Заявлена від самого початку динаміка сюжету і напруженість дії нікуди не діваються, а з часом навіть наростають. Мандрівка колісним пароплавом, надміру проникливий попутник, напад морського чудовиська, корабельна троща, зустріч із гігантським розумним інсектоїдом, що тягає із собою голову професора Доуеля... ох, перепрошую, голову сера Томаса Мітчела, життя в якій підтримує симбіотичний організм із паралельного світу Європи-13. І далі — крізь ефірну браму (не без пригод!) до Лондона-1, назустріч шпигунським інтригам, таємним товариствам, змовам і вуличним сутичкам, жаху з минулого, геніальним винаходам і таємницям — усе заради виконання місії, що зрештою виявиться вкрай непростою та вельми неоднозначною...
Авантюрно-пригодницький роман? Альтернативна історія? Стимпанк із наукою, магією та містикою? Зріз епохи з усіма її великими потрясіннями, трагедіями, війнами і революціями? «Химерна проза», як різновид «роману бароко»? Роман Піскорського — все це разом узяте, плюс ще по трохи всякого. Яскраві харизматичні герої, складна і заплутана інтрига, динамічний сюжет, особисті драми і трагедії героїв на тлі суспільних потрясінь і революцій. Ну і, звісно, геніальний (він же подекуди божевільний) учений, безліч стимпанківських ґаджетів і монстричних конструкцій, ефірна брама та ефірна зброя, битви, війни й революції, паралельні світи, дивні та часто вкрай небезпечні створіння, що їх населяють, — плюс стародавні нелюдські сили та істоти, містика й некромантія.
Окрім авторських персонажів, у книжці діють і реальні історичні особистості — науковці, політики, поети, полководці, мандрівники, поліцейські детективи та багато інших. Щоправда, у світі роману Піскорського деякі вчені зробили інші відкриття, ніж у нашій реальності, через що історія Європи і всієї Землі загалом з якогось моменту пішла іншим шляхом.
У книжці автор використав низку цілком реальних наукових теорій і гіпотез, а також «альтернативну науку» — теорія світового ефіру, що віджила своє в нашому світі, у світі роману несподівано знайшла реальні підтвердження. Утім, якщо під «ефіром» розуміти вселенський вакуум (який, як уже практично доведено, аж ніяк не просто «порожнеча») — то чи така вже далека ця теорія від істини? А опанувавши енергію вакууму, можна створити і нові потужні джерела енергії, і двигуни для транспорту, і освітлювальні прилади, і зброю небувалої руйнівної сили, і ефірну браму, що дає змогу мандрувати паралельними світами, та багато іншого...
«Сорок і чотири» — це не тільки гостросюжетний пригодницький стимпанк-роман. В обгортці захопливого сюжету і незвичайного альтернативного світу автор говорить із читачем про свободу й тиранію, про співвідношення мети й засобів, про ціну, яку доводиться платити, про відповідальність ученого за свої відкриття та винаходи, про обов'язок і почуття — і про багато інших серйозних речей.
А ще у Кшиштофа Піскорського є прекрасне почуття гумору. У загалом серйозній, драматичній і подекуди навіть трагічній розповіді є місце і для тонкої іронії, і для гумору, і для сатири з сарказмом. Точково, дозовано, рівно в міру і до місця.
Наостанок хотілося б відзначити переклад роману, який, як на мене, вийшов більш ніж вдалим. Соковита, о̀бразна мова. Уміла стилізація під позаминуле століття — зі специфічними зворотами, застарілими і рідкісними слівцями і термінами — але в міру, щоб текст залишався читабельним. Тож красно дякую перекладачеві Андрію Павлишину за чудовий переклад цієї книги.
А книгу рекомендую, як ви напевно вже зрозуміли.
Дмитро Громов (½ Г. Л. Олді)

dd2118404934825b319b8a376443b4a9-0-0-0-0-1700406440.jpg


ВЕРЛИБР НА БЕГУ

Война обращается со временем,
Как хозяйка с тестом:
То скрутит в плотный жгут,
То раскатает тонким слоем,
Острым ножом порежет на лапшу
И бросит в крутой кипяток.
Лапшинки пляшут, пляшут, пляшут,
Вертятся, варятся,
Ждут, когда их откинут на дуршлаг,
Разложат по тарелкам
И подадут к столу,
Полив густо-красным соусом.
Война всегда пересаливает,
Говорят, так бывает, когда повар влюблен,
Но это не наш случай.

Время обращается с войной,
Как хозяин с собакой:
Выводит гулять два раза в день,
Два раза в год,
Два раза в век,
Это уж как получится.
То командует "Рядом!",
То спускает с поводка,
Позволяя резвиться на свободе,
Даже если рядом играют дети.
Война жрет дерьмо,
Выполняет команду "фас!",
Хотя хозяин молчит
И даже смотрит в другую сторону,
Война рычит, скалит зубы, роняя пену,
Кидается на людей и котов,
На других собак,
На собственную тень,
А потом, нагулявшись, идёт домой.
"Какой красивый пёс? - восхищаются все. -
Можно погладить? Он не кусается?"
Хозяин улыбается.
Он всегда улыбается и никогда не отвечает.

Любые сравнения и метафоры,
Художественные образы
И прочая дребедень,
Попав под обстрел,
Высыхают, трескаются
И рассыпаются прахом.
Впрочем, это тоже художественный образ,
Прах к праху.


ВЕРЛІБР НА БІГУ

Війна поводиться з часом,
Як господарка з тістом:
То скрутить у тугий джгут,
То розкатає тонким шаром,
Гострим ножем поріже на локшину
І кине в крутий окріп.
Локшинки танцюють, танцюють, танцюють,
Крутяться, варяться,
Чекають, коли їх відкинуть на друшляк,
Розкладуть по тарілках
І подадуть до столу,
Поливши густо-червоним соусом.
Війна завжди пересолює,
Кажуть, так буває, коли кухар закоханий,
Але це не наш випадок.

Час поводиться з війною,
Як господар із собакою:
Виводить гуляти двічі на день,
Два рази на рік,
Два рази на століття,
Це вже як вийде.
То командує "Поруч!",
То спускає з повідця,
Дозволяючи пустувати на волі,
Навіть якщо поряд грають діти.
Війна жере лайно,
Виконує команду "фас!",
Хоча господар мовчить
І навіть дивиться в інший бік,
Війна гарчить, вишкіряє зуби, гублячи піну,
Кидається на людей і котів,
На інших собак,
На власну тінь,
А потім, нагулявшись, іде додому.
«Який гарний пес! – захоплюються всі. –
Чи можна погладити? Він не кусається?»
Хазяїн усміхається.
Він завжди усміхається і ніколи не відповідає.

Будь-які порівняння та метафори,
Художні образи
Й інший дрібʼязок,
Потрапивши під обстріл,
Висихають, тріскаються
Й розсипаються прахом.
Втім, це теж художній образ,
Прах до праху.

* * *

- На двенадцати праведных город, глядишь, устоит,
Только где эту дюжину взять? Расскажи, не таи!
- Очень просто! Заходишь с утра в социальные сети,
Там святых и безгрешных жужжат и роятся рои!


* * *

- На дванадцяти праведних місто без страху стоїть,
Тільки де оцю дюжину взяти? Кажи, не таї!
- Дуже просто! Заходите, куме, зрання в соцмережі,
Там святих і безгрішних дзижчать і рояться рої!


* * *

Храни, Господь, от страсти всех учить,
Храни, Господь, от страсти всех лечить,
Храни, Господь, от страсти лезть без спросу
И поиска, где б в морду получить!


* * *

Збережи мене, Боже, від жаги всіх повчати,
Збережи від бажання усіх лікувати,
Збережи ще й від пристрасті лізти без дозволу
Й від бажання на дупу пригоди шукати!


* * *

Вот и листья опали, шуршат дотемна,
Кто-то в двери стучит. Открываю - война.
"Ты надолго ли к нам?" Отвечает: "Не знаю.
Это я у вас спрашивать, люди, должна!"


* * *

Ось і листя опало, десь шурхіт луна,
За дверима хтось є. Відкриваю – війна.
"Ти надовго до нас?" Каже: "Навіть не знаю!
Окрім вас, любі людоньки, хто ж про це зна?"

404077490_2946224688841994_3614821274807066886_n-0-0-0-0-1700406874.jpg