Ангели Ойкумени
07.05.2024
Дорогі друзі!
Сьогодні авторський сайт «Світ Олді» розпочинає пролонговану публікацію книги «Ангели Ойкумени» — третьої частини роману-трилогії «Втеча на ривок», четвертого з епопеї «Ойкумена» — у перекладі українською. Переклад зробила Лорина Тесленко (Філоненко), яка раніше переклала романи-трилогії «Ойкумена», «Місту та світу» та «Дикуни Ойкумени». Малюнок на обкладинці Володимира Бондаря, внутрішні чорно-білі ілюстрації Юрія Платова.
Ласкаво просимо до Ойкумени!
Частина отриманих коштів піде на допомогу українцям, які постраждали від бойових дій у війні, що розв'язана Росією: ліки, продукти, їх доставлення тощо. Адміністрація сайту встановила на книгу кілька цін. У всіх зараз різні фінансові обставини, тому вибирайте ту, яка вам по кишені.
Обов'язок і любов рвуть на частини Дієго Пераля, вчителя фехтування. Ескалона охоплена війною. Шляхетність дворянина, честь солдата кличуть маестро додому, під прапори батьківщини. Але в темряві космосу ще жива душа Енкарни де Кастельбро. Пропозиція, яку роблять Пералю гематр Яффе та професор Штильнер, схожа на диявольську спокусу. Хто, крім Господа, вільний над життям і смертю? Ти будеш проклятий, маестро, що би ти не вибрав, ти будеш проклятий! Чи станеш з рапірою проти ангела?
До вашої уваги пропонується пролог, а також перший і другий розділи: «КОЛАНТ, КОНТАКТ І ТРУНА НА КОЛІЩАТКАХ» та «ДВОЄ АНАЛІТИКІВ І БАК ІЗ ПЛІСНЯВОЮ». . Періодичність подальшої публікації: чотири розділи на тиждень, по два у вівторок та п'ятницю. Завершення підписки планується наприкінці травня 2024 р. Після цього книга буде доступна в повному обсязі.
Виклик застав Маріо в ліжку.
Зрозуміло, в ліжку Маріо був не один. Він якраз мав намір розбудити пухнасту Рину (Піру? Пірину? Та ну її до біса!), щоб пограти в собачок. Довбаний уніком, здавалося, прочитав думки хазяїна й вибухнув громом фанфар. Ні, не виклик – повідомлення, а щоб йому! Фанфарами озвучувалися привіти із зовнішнього світу, які ігнорувати – собі дорожче. Ричачи й плюючись, Маріо зашльопав до журнального столика, де лементував горластий вісник. Рина-Піра-Пірина й вухом не повела. Фанфари, струс ложа кохання, лев’ячий рик – ніщо не в змозі було розбудити красуню. «Це я її заїздив!» – активуючи голосферу, Маріо випнув волохаті груди й розправив плечі.
Вийшло круто.
Сигнал від патрона прийшов у вигляді рекламного спаму. Далі Маріо Сонеллі діяв за накатаною схемою, вважай, рефлекторно. Конфідент-режим – пірнути у вірт – поблукати хвилин десять новинними коридорами, помилуватися рекламою побутових антигравів – уміють, коли захочуть! – і нарешті ковзнути поглядом по облупленій стіні приватних оголошень. Час і місце ховалися в дратівливому миготінні флуоресцентних рядків. Шифр примітивний, але якщо не знати ключа – спробуй розколи! Замовивши квиток, Маріо прикинув, що на рейс встигає із запасом, і повернувся до ідеї гри в собачок.
Рина-Пірина палко відповідала домаганням кавалера, хоча Маріо підозрював, що вона, як і раніше, спить. Втім, це його не збентежило.
Про перекладачку.
Лорина Тесленко (Філоненко Лорина Діодорівна) – членкиня Запорізької обласної організації НСПУ, голова запорізького літературного об’єднання «Пошук» ім. Миколи Лиходіда.
Закінчила Севастопольський приладобудівний інститут (1965 – 1970). Була в редакційній раді Всеукраїнського журналу «Хортиця» (м. Запоріжжя).
Була одним з редакторів альманаху сучасної української поезії «Вілаг почуттів» (Ужгород) і антології творів бердянських літераторів «Вітрила натхнення», редагувала багато антологій, альманахів, збірок прози та поезії запорізьких авторів.
Авторка кількох збірок поезій.
Допомогти без покупки книги можна тут (будь ласка, пишіть коментарі до перекладів). Інші способи можна знайти на сторінці "Подяка".