Встань и иди
25.01.2024
Дорогие друзья! Время открывать карты (литературные). В январе-феврале 2023 г. мы написали рассказ «Встань и иди». Рассказ вышел вполне самостоятельным, но нам с самого начала виделся в нем некий скрытый потенциал. Как писал А. Грин:
«Рано или поздно под старость или на рассвете сил, Несбывшееся зовёт нас, и мы оглядываемся, стараясь понять, откуда прилетел зов».
Мы оглянулись, постарались понять и написали вторую историю «Жилец», а потом третью — «Десять на тринадцать». С тех пор мы писали по главе в месяц, иногда — чаще. История за историей, шаг за шагом…
Несбывшееся потихоньку сбывалось, превращаясь сперва в цикл рассказов, а там и в роман в новеллах под общим названием «Черная поземка», связанный не только персонажами, но и общим сквозным действием. Ещё в конце сентября 2023-го мы не знали, чем закончится этот роман. Такое с нами случилось впервые, обычно мы не начинаем работу, не выяснив для себя, чем ее завершим. Нам казалось, что финал романа будет сильно зависеть от того, что происходит со всеми нами и вокруг нас, поэтому Олди никуда не торопились.
В начале октября мы встретились в Полтаве – и вдруг поняли, чем закончится роман. В ноябре мы его завершили.
«Черная поземка» — двенадцать историй.
Сегодня мы начинаем публикацию «Черной поземки» на авторском сайте «Мир Олди». В дальнейшем будет появляться по две главы-истории в месяц, примерно в том же ритме, как создавался роман. Публикация будет на двух языках, в авторском переводе, плюс аудиоверсия в исполнении Олега Ладыженского.
Карты на столе.
Вашему вниманию предлагается история первая «ВСТАНЬ И ИДИ».
Пропасть в городе, расположенном рядом с линией фронта; в городе, обстреливаемом ракетами, а бывало, что и артиллерией, днем и ночью; в городе, где так легко из детского любопытства забраться в частично разрушенный дом, зайти в брошенную квартиру, где взрыв сжевал и выплюнул часть несущей стены, сунуть любопытный нос в обломки чьего-то быта — и сорваться вниз, на хищный, местами вздыбленный асфальт…
Короче, пропасть пропадом — это у нас дело плевое. Но чутье, помноженное на взгляд серых глаз, смотревших на меня с фотографии, подсказывало, что пропавший Валерка не из тех сорванцов, которые изнывают в поисках рискованных приключений.
Я вздохнул и уставился в окно машины, словно искал там ответы на вопросы. Через дорогу от меня ветер гнал поземку от края дороги в глубину парка. Снежная круговерть бежала по центральной аллее, сворачивала на детскую площадку, забиралась на пустой круг карусели, взлетала вверх, цеплялась за перекладину турника — и, сорвавшись, вприпрыжку удирала дальше, к развалинам спортивного комплекса, разрушенного прямым попаданием двух ракет еще в конце июня.
Черно-белые внутренние иллюстрации Александра Семякина. Обложка и оформление - Urszula Helena Kuzma.
Дорогі друзі! Час відкривати карти (літературні). У лютому 2023 р. ми написали оповідання «Встань і йди». Оповідання вийшло цілком самостійним, але нам з самого початку вважався у ньому якийсь прихований потенціал. Як писав А. Грін:
«Рано чи пізно, під старість чи на світанку сил, Нездійснене кличе нас, і ми озираємося, намагаючись зрозуміти, звідки прилетів поклик».
Ми озирнулися, постаралися зрозуміти й написали другу історію «Мешканець», а потім третю — «Десять на тринадцять». З того часу ми писали одну главу на місяць, іноді — частіше. Історія за історією, крок за кроком…
Ще наприкінці вересня 2023 року ми не знали, чим закінчиться цей роман. Таке з нами трапилося вперше, зазвичай ми не починаємо роботу, не з'ясувавши для себе, чим її завершимо. Нам здавалося, що фінал роману сильно залежатиме від того, що відбувається з усіма нами та навколо нас, тому Олді нікуди не поспішали.
На початку жовтня ми зустрілися у Полтаві – й раптом зрозуміли, чим закінчиться роман. У листопаді ми його завершили.
«Чорна поземка» - дванадцять історій.
Сьогодні ми починаємо публікацію «Чорної поземки» на авторському сайті «Світ Олді» — по два розділи-історії на місяць, приблизно в тому ж ритмі, як створювався роман. Публікація буде двома мовами, в авторському перекладі, плюс аудіоверсія у виконанні Олега Ладиженського.
Карти на столі.
Вашій увазі пропонується історія перша «ВСТАНЬ І ЙДИ».
Згинути, а може, й загинути в місті, розташованому поряд із лінією фронту; у місті, яке обстрілюють ракетами, а бувало, що й артилерією, вдень і вночі; у місті, де так легко з дитячої цікавості залізти в частково зруйнований будинок, зайти в кинуту квартиру, де вибух зжував і виплюнув частину опорної стіни, засунути цікавий ніс в уламки чийогось побуту — і зірватися вниз, на хижий, місцями здиблений асфальт…
Коротше, пропасти пропадом — це у нас як чхнути. Але чуття, помножене на погляд сірих очей, що дивилися на мене з фотографії, підказувало: зниклий Валерка не з тих шибеників, які знемагають у пошуках ризикованих пригод.
Я зітхнув і подивився у вікно машини, ніби шукав там відповіді на запитання. Через дорогу вітер гнав поземку від краю дороги в глибину парку. Снігова круговерть бігла центральною алеєю, повертала на дитячий майданчик, забиралася на порожнє коло каруселі, злітала вгору, чіплялася за поперечину турніка — і, зірвавшись, підстрибом втікала далі, до руїн спортивного комплексу, зруйнованого прямим попаданням двох ракет ще наприкінці червня.
Чорно-білі внутрішні ілюстрації Олександра Семякіна. Обкладинка та оформлення - Urszula Helena Kuzma.
Частина зібраних коштів, як завжди, піде на допомогу українцям, які постраждали від бойових дій у розв'язаній Росією війні.
Адміністрація сайту встановила на збірку декілька різних цін. Вибирайте ту, яка вам по кишені.
Допомагаємо один одному, виживаємо разом.
Допомогти без покупки книги можна тут (будь ласка, пишіть коментарі до перекладів). Інші способи можна знайти на сторінці "Подяка".
Часть вырученных средств, как обычно, пойдет на помощь украинцам, пострадавшим от боевых действий в развязанной Россией войне.
Администрация сайта установила на рассказ несколько разных цен. Выбирайте ту, которая вам по карману.
Помогаем друг другу, выживаем вместе.
Помочь без покупки книги можно тут (пожалуйста, пишите комментарии к переводам). Другие способы можно найти на странице "Благодарность".