Дикуни Ойкумени. Книга перша. Вовченя

Усім відома горда зарозумілість, з якою помпіліанці ставляться до людей інших рас. Зазначимо: до вільних людей. Чужу свободу вони сприймають інакше, ніж ми, — для Помпілії це нафта і газ, ядерний розпад, енергія для промисловості. Але варто вільній людині стати рабом, як вона більше не може розраховувати на зарозумілість помпіліанця. Вона взагалі ні на що вже не може розраховувати. Байдужість — товста, могутня кірка льоду, під якою — чорна безодня, що приховує чудовиськ.

Власне, тут — в унікальному симбіозі помпіліанця і раба — криється суть нашого непорозуміння. Тут же заритий корінь усіх неврозів і комплексів, що лежать в основі психіки здорового(підкреслюю: здорового!) помпіліанця…

Адольф Штильнер, доктор теоретичної космобестіології