Флейта и нож
03.01.2023
Наступил 2023 год, а мы публикуем новые главы книги "Дитя Ойкумены" в украинском переоде на сайтею.
Другий розділ - "ЗООПАРК СКАСОВУЄТЬСЯ":
– Ох ти ж! Це ліс?
– Ні, це під водою. Корали та всякі… Забула, як називаються.
– Красиво…
– Ага. Я такі на Террафімі бачила. На морській екскурсії.
– Клас!
Дивна річ: Регіна зовсім не заздрила Лінді. Ну ні крапельки! Чесно-чесно. А все тому, що Лінда не задавалася. Так, їй майже шість років. І не хвалиться ж! Просто розповідає цікаве. Про варварську планету Террафіму, де працюють її тато з мамою. Про інорасців, які там мешкають, і майже як люди. Про екскурсію.
Багато про що.
Третій розділ - "ФЛЕЙТА Й НІЖ":
– Відрядження? Академія?
– Я у відпустці. Дружина, дочка…
– Поважаю. Сімʼя – це правильно. Це по-чоловічому.
– Тиждень як прилетів. Ще й не бачилися до ладу.
– Нічого, кепсе. Рідше бачать – міцніше кохають. Я знаю…
– Ви де служили?
Старий узявся в боки:
– 2-а гвардійська штурмова. Винищувач «Спритний».
– Пілот?
– Канонір розрахунку плазматорів. Дослужився до корпорала.
– Битва за Траббан?
– Була справа…
Поздравления и околоновогодние стихи:
З прийдешнім Новим роком!
Удачі, здоров'я, оптимізму, гарного настрою, а головне — нашої перемоги та миру наступного року! Щира дяка та низький уклін нашим захисникам!
Залишайтеся живі та здорові, друзі!С наступающим Новым годом!
Удачи, здоровья, оптимизма, хорошего настроения, а главное — нашей победы и мира в наступающем году! Огромная благодарность и низкий поклон нашим защитникам! Оставайтесь живы и здоровы, друзья!Happy coming New Year!
We wish you good luck, strong health, festive mood and optimism, and most importantly — our victory and peace in the coming year! Huge gratitude and low bow to our defenders!
Stay safe and healthy, friends!* * *
Здравствуй, здравствуй, Новый год,
Кролик ты или не кролик,
А возьми мешок забот
И умножь его на нолик!Начинайся, Новый год,
Начинайся, новый месяц,
Вот, возьми мешок щедрот
И помножь его на десять!Будь здоровым, будь небедным,
Мирным, радостным, победным!
Мы его сегодня встретим,
Этот самый двадцать третий,
В доме чисто приберём,
Будем живы, не помрём!
Художник Александр Семякин нарисовал иллюстрацию к рассказу "Малый круг":
— Откуда ты знал?! Откуда?!
Стартёр разбудил его звонком. Орал в трубку так, что пришлось отодвинуть телефон от уха. Иначе оглох бы. Еще чуть-чуть, и брызги слюны полетят из динамика.
— От верблюда, — буркнул он.
— По Житомирской трассе прилёт был, сейчас сообщили. Семь машин горят. Спасатели, скорая, дорогу перекрыли… Откуда?!
— Не твое дело.
— Понял. Молчу как рыба об лед.
И без паузы:
— Ну ни хрена себе! За четыре часа!
— Не ори, у меня голова болит. У тебя все в порядке?
— Кручу баранку, давлю на газ. А вот на Житомирской…
— Ладно, береги себя. До связи.
— До связи.
|
Сидели как-то свет и темнота, Беседовали, гладили кота, Печеньку ели, пили чай с малиной... Ты приглядись, какая красота! |
Сиділи якось світло та пітьма, У світла кекс, пітьма кота трима, Є до розмови чай, до чаю мед є... Яка краса, хоч для кино знімай! |
|
БАЛАДА СОЛДАТ Жил-был художник, писал картины, лепил из глины бойцов, А тут война - подошла, скотина, стоит и дышит в лицо, Смеется: "Ты же, Ван-Гог, семейный? Не слышишь, дети галдят? Рисуй подсолнухи на скамейке, какой из тебя солдат?" Жил-был айтишник, админил сайты, затачивал сервера, А тут война разбросала байты, и не возразишь ни хера, Хохочет, тварь: "Ты на удалёнке! Пузат, мордат, бородат! Куда такому ползти в зелёнке, какой из тебя солдат?" Жила-была медсестра в роддоме, где мамочки да малыши, А тут война: "Ешь у меня с ладони! Замри, - говорит, - не дыши. Сиди и бойся, ходи и бойся, и детям нужен пригляд, За все остальное не беспокойся, какой из тебя солдат?" Хозяйка в парке кафе держала и тоже жила-была, А тут война с облаков упала, сгорело кафе дотла, Война сплясала на пепелище, кричит: "Что, хорош снаряд? Иди, скитайся по свету нищей, какой из тебя солдат?" Жила-была война, да, конечно, и очень неплохо жила, Играла с жизнью в орла и решку, стреляла, пила, жрала, Мешала в кучу слова и даты, а в шахматах вечный пат, И вдруг солдаты, кругом солдаты, и некуда отступать. Плечом к плечу, неприятны, хмуры, небриты, вооружены, Какое тут кистью писать с натуры и роды принять у жены, Какой там сервер, лети он прахом, какой там бокал вина?! Впервые в жизни дрожит от страха, дрожит от страха война. Зажата в клещи, забита в угол, старушью скалит десну - Не обратиться с вопросом в Google и финкой не полоснуть! - Обмякла, сбросила вес, вспотела, и голосит невпопад: "Я здесь случайно, я не хотела, какой из меня солдат?" |
БАЛАДА СОЛДАТ Жив-був художник - ось пензлик, ось ручка, ескіз олов'яних бійців, А тут війна - підібралася, сучка, і руку жме до синців, Сміється: "Ти ж сімейний, небого? Он діти, чуєш, галдять! Малюй свої соняшники, Ван-Гогу, який з тебе, дурню, солдат?" Жив-був айтішник, адмінив сайти, заточував сервери, А тут війна розкидала байти, і похер їй правила гри, Регоче, курва: "Та ти ж пузатий! Кнурячий у тебе зад! Хто схоче такого в атаку взяти, який з тебе, дурню, солдат?" Жила-була медсестра в пологовому, де матінки та дітлахи, А тут війна каже: "Богу богово, а лохове вам, лохи! Ходи і бійся, сиди і бійся, он дітям хоча б дай лад, Всі інші турботи тобі до біса, який з тебе, хвойди, солдат?" Хазяйка в парку кафе тримала, до речі, жила-була, А тут війна вогнем з неба впала, і замість кафе зола, Війна танцює то так, то рачки, кричить: "Що, хороший снаряд? Давай-но, шльондай світом, жебрачко, який з тебе зараз солдат?" Жила-була війна, ой, війнонька, і непогано жила, Зі світом гралась, мов чортова донька, стріляла, жерла, пила, У купу мішала слова та дати, мерцям дарувала хрести, І раптом солдати, ну скрізь ті солдати, і нікуди відійти. Тримають стрій, неголені морди, у погляді - смерть ворогам, Які тут, хай би їм грець, натюрморти, які тут пологи, га? Який там сервер, лети він прахом, який там бокал вина? Здається, вперше тремтить від страху, тремтить від страху війна. У кут глухий, може, що й останній, загнали, насунули вже, І не звернутись до Google з питанням, не відмахнутись ножем, Війна старечі щелепи скалить та голосить невпопад: "Я тут випадково, я заблукала, який з мене, дури, солдат?" |
