Список желаний

Ваш список желаний пуст. Перейти в каталог?

Invasion

22.12.2022

Новый публикации - теперь на французском: "Invasion. Journal d'Ukrainiens pacifiques."

Французское издательство "Les Belles Lettres" выпускает книгу военных дневников Олега Ладыженского и Дмитрия громова вместе с избранными стихами. Перевели текст наши добрые друзья Виктория и Патрис Лежуа, переводчики романа "Маг в Законе". Сигнальные экземпляры уже есть, официальный релиз намечается 13 января 2023 г.

Célèbres écrivains ukrainiens russophones, Oleg Ladyjenski et Dmitri Gromov sont les co-auteurs de nombreux romans publiés sous le pseudonyme de Henry Lion Oldie. S’ils œuvrent ordinairement dans le domaine de la fantasy et de l’imaginaire, c’est la réalité de l’agression russe en Ukraine et sa brutalité qu’ils décrivent dans ce journal d’invasion.
Les romanciers vivent à Kharkiv, importante cité située à l’est du pays, ex-capitale de la République socialiste soviétique de l’Ukraine. Ils habitent dans le même immeuble, à des étages différents avec leurs familles quand, le 24 février 2022 à cinq heures du matin, les premiers bombardements russes frappent la cité.
Leurs deux récits s’entremêlent et racontent leur stupéfaction, celle-ci faisant rapidement place aux contingences de la survie : faute de matériel, une partie de ce journal a été écrite à l’aide de leurs smartphones. Il décrit leur vie quotidienne, les bombes qui frappent, de plus en plus proches, les allers et retours aux abris, jusqu’au départ vers Lviv, à l’ouest du pays et à l’apprentissage de la vie de réfugié.
Les deux écrivains, soutenus par leurs lecteurs, restent déterminés et livrent aussitôt leur combat dans le domaine de l’humanitaire et de l’aide aux réfugiés. Ils sont les témoins de la solidarité qui soude la population ukrainienne face à la barbarie du voisin russe. « Nous vivons ainsi : les uns pour les autres », écrit Oleg Ladyjenski. « Un malheur commun a uni les Ukrainiens comme jamais », lui répond son ami Dmitri Gromov.

invasion_set-0-0-0-0-1671713886.jpg

А в Киеве намечается новая театральная поставнока пьесы "Вторые руки" - теперь в переводе на украинский язык. Переводчик и режиссер - Сергей Федорчук.

Спектакль студии Fe.Nik.S. при театре «Чорний Квадрат» пройдет 13 января 2023 года о 18:30 в Киеве. Адрес: культурний центр «Арт-Братислава», м. Київ, вул. Олександра Архипенка, буд. 5. Спешите купить билеты!

В ролях: Крамар – Володимир Лікутін; Хомо Дазяйка – Марія Дударь; Блін Попріколу – Олексій Вансовський; Дільничий – Артем Келлер.

Справедливість шукаєш? Наплюй та забудь.
Віддаєш чи хапаєш? Наплюй та забудь.
Мрієш ти терези хоч на мить врівноважить?
В одну чашу ти плюнь, а про другу – забудь.

Філософська комедія про… тебе. Ким ти був, ким ти станеш. Ким ти станеш після того, як закінчиш бути. І чи будеш ти тим, ким станеш?

afisha_1-0-0-0-0-1671714283.jpg

Ласкаво просимо до театру!

Олег Ладыженский пишет:

Сижу, сочиняю цикл "Новогодних восхвалялочек". Есть близкие мне люди, кого я просто должен восхвалить поэтическим способом, несмотря ни на что. Вот завтра, вероятно, и начну.

Ой, в степи ковыли,
А в лесу дубравы,
Ты хвали, хвали, хвали
Налево и направо.

* * *

Ступников Женя
В вечном движеньи,
Выбьет в мишени
Сотню из ста,

Сделал из сайта
Райский он садик,
Спереди, сзади -
Ай, красота!

Славим мы Евгения,
Сайтового гения!

* * *

Якщо можна на вітрину
Ставити перекладачку,
Я би вирішив задачку
Й помістив туди Лорину.

Летять зорельоти - привіт Лорині!
Ідуть енергети - салют Лорині!
А прийдуть Олді - хвала Лорині!
У нас для Лорини - найкращі рими!

Знають навіть супермени
Добру фею Ойкумени!

* * *

Дмитрий Евгеньич Громов
Может коктейли с ромом,
И упереться рогом
Может - на то и рог!

Важен не мед оваций,
Главное, не сдаваться, -
Элементарно, Ватсон! -
Чтоб тебя бог берёг.

* * *

В эту пору вьюжную,
В эту пору снежную,
С позволения вашего,
Возгласим, конечно, мы:

Славим Стаса Нужного,
Славим Стаса Нежного,
Славим Стаса Важного,
Для друзей важнейшего!

Ох уж Стас, этот Стас -
Прямо на иконостас!

А это уже про самого Олега Семечновича, можно так сказать:

Дождь бродит по земле, петух трубит зарю,
Пора бы что-нибудь сморозить декабрю,
Мне говорят: "Стихи? Как можно в наше время?!"
Я не пишу стихов, я ими говорю.

winter-0-0-0-0-1671714854.jpg

БАЛЛАДА ПРО ЧЕРВОНУ СМЕРТЬ

Коли в Гімалаї вповзає журба,
Найдовший удав у світі,
І вітер тремтить у скель на зубах,
Бо їжа для скал цей вітер,
А сніг палає, вогонь і мед,
І пам'ять — іржава вежа,
Тоді в Гімалаї приходить Смерть,
Червона, немов пожежа.

Зап'ястя у Смерті — сталеві спиці,
Тонкі, мов шовкова нить,
В очницях у Смерті течуть зіниці —
Вогні, смоляні вогні.
А в пальцях у Смерті петля зі змії —
Надій зів’ялих бутон,
Й багряний тюрбан на її голові,
Яких не носить ніхто.

Коли в Гімалаях захід — ріка,
Де пурпур, отрута й кармін,
І вечір над днем, як над жертвою кат,
Встає, п'яниця й брамін,
Й зірки ріжуть небо ножем, що змерз
Від жаху, і місяць стежить,
Тоді в Гімалаї приходить Смерть,
Червона, немов пожежа.

Печаль на високім її чолі —
Печатка мертвих років,
Вона безжальніш за тисячу літ
Війни та дзвона клинків,
Ось чобіт багряний ступив на граніт,
Ось тінь на землі росте —
І в цю годину тобі і мені
Зустріч з нею — пусте.

Коли в Гімалаї приходить Смерть,
Як в чашу приходить вино,
Ти можеш у пекло зійти, в коловерть
Пірнути, піти на дно,
Повстати з праху — де та труна? —
Якщо б ми знати могли,
Коли в Гімалаї приходить вона?!
Ніхто не знає, коли.

І ми йдемо, нехай вітер в лице,
В надії, що там, десь там
Ридає вечір над днем-мерцем,
А гори гостріші за сталь.
Що неба волосся хною палає,
Що сніг немов шкіра звіра,
Що Смерть відпочити прийшла в Гімалаї,
І час ми вгадали вірно.


В оформлении использована работа Ivan Bandura с сайта Unsplash.