Шерлок Холмс проти марсіан
01.11.2026
Дорогі друзі!
Авторський сайт «Світ Олді» представляє благодійну публікацію роману «Шерлок Холмс проти марсіан» в перекладі українською. Переклад зробила Галина Панченко. Внутрішні чорно-білі ілюстрації Юрія Платова. Колоризація та обробка за допомогою ШІ Олега Ладиженського.
Частина отриманих коштів традиційно піде на благодійні волонтерські цілі. Адміністрація сайту встановила на книгу кілька цін. У всіх зараз різні фінансові обставини, тому вибирайте ту, яка вам по кишені.
Допомагаємо одне одному, виживаємо разом!
За рік в Англії закінчиться вікторіанська епоха. Проте ніхто не знає, коли ж настане кінець найжорстокішої війни світів. Марсіанські триноги наступають на Лондон, і лише під провінційним Молдоном атака прибульців дивним чином зупиняється. Хто зможе розслідувати це диво? Ну звичайно ж, великий детектив Шерлок Холмс!
А далеко від Молдона, в іншому часі й місці, у кишені Влада Снігура — письменника, який уже десять років не пише — дзвонить мобільник. Можна сказати, труба кличе!
– Мені побігти вперед, сер?
– Ні, ми підемо разом.
Далеко піти їм не вдалося: на сходах з'явився доктор Ватсон – не виспаний, роздратований і з револьвером у руці.
– Куди це ви зібралися, Холмсе?!
– Не прикидайтеся, друже мій. Ви все чудово чули. Наш приятель Том не вміє говорити тихо. Єрихонська труба порівняно з ним – жебоніння струмка.
– Ви хотіли піти без мене!
– Хотів, – не став сперечатися Холмс. – І дуже радий, що в мене нічого не вийшло. Зрозумійте, Ватсоне: йому, ким би він не був, потрібен я. Це напевно пастка.
– Пастка? – вуса доктора войовничо настовбурчилися. – Я вам це ще пригадаю, Холмсе! Ви хотіли потрапити в пастку без мене! Який кричущий егоїзм! Не будемо гаяти часу, джентльмени. Скоро світанок.
– Ваша правда, Ватсоне. Часу в нас обмаль.
Уже на вулиці доктор пробурчав:
– Навіщо вам скрипка? Краще б прихопили револьвер!
– Револьвер я теж прихопив, – незворушно повідомив Холмс.
Питання щодо скрипки залишилося без відповіді.
Новий музичний альбом "БЛЮЗ ТОЧКИ ДОСТУПУ" (пісні друзів на вірші Олега Ладиженського). Частина пісень була створена Сергусем Поповим і його вірним ШІ, а також долучилися різні музично обдаровані друзі (Виталій Майборода, Дмитро Гелевера, Олег Попенко, Олександр Яворський, Броня Громова).
Склад альбому:
*1. Блюз точки доступу (тут і далі ШІ та Сергусь Попов)
- Китайська вишивка
- Балада гами
- Балада слова
- Казка про білого бичка
- Балада злості
- Касида сумнівів
- Балада обміну
- Мій блюз (ШІ та Виталій Майборода)
- Речитатив блазня Юргена (ШІ та Виталій Майборода)
- В спекотнім небі (АТО та Дмитро Гелевера)
- У горніх висях (АТО та Дмитро Гелевера)
- Удвох (Олег Попенко)
- Блюз для моєї дівчинки (Олександр Яворський)
- Баллада привидів (Броня Громова)*
Лента новостей
Запрошуємо на творчу зустріч із Дмитром Громовим — майстром філософської фантастики, половинкою легендарного письменницького дуету «Генрі Лайон ОЛДІ», визнаного кращими письменниками-фантастами Європи 2006 року, авторами більш ніж 70 книг, виданих сумарним накладом близько 2 млн примірників десятьма мовами світу!
Поговоримо про те, як створюються тексти у співавторстві та народжуються масштабні світобудови, якими захоплюються покоління читачів.
У програмі зустрічі:
- Секрети письменницького ремесла, магія співавторства та сенси, які література шукає сьогодні.
- Прем'єри та плани: розповідь про нові книги та ексклюзивні деталі свіжих видань.
- Відеовимір: показ атмосферних буктрейлерів до знакових творів Олді.
- Живий діалог: відповіді на запитання та розмова за традиційним горнятком кави.
- Коли: субота, 7 листопада о 16:00
Де: Почесне Консульство Держави Ізраїль у Західному регіоні України, м. Львів, вул. Газова, 36/3 (вхід із вул. Джерельної)
Вхід вільний.
Чекаємо на вас!
Завершується робота з подготовки нової книги Г. Л. Олді "Особливий час" до друку у видавництві "Фоліо". Макет готовий, обкладинка теж.
Дякуємо усім, хто працював над майбутньою книгою!
Ну, тепер чекаємо на друк.
До речі, одна з повістей цієї книги, а саме "Калі-юґа", встигла за цей час вийти польською.
Новая публикация моего стихотворения в The Red Wheelbarrow 19. Перевод на английский язык: Yana Kane-Esrig.
Спасибо, Яна!
Оригинальное стихотворение:
Ангел черный, ангел белый,
Тот с мечом, а тот с трубой...
Жил да был, да что-то делал
Ангел странный и рябой.Был далек от идеала,
Дела много, толку мало,
Как от суеты любой.Эти — знаки, эти — числа,
Тот — начало всех начал...
Ангел не был цветом чистый,
Да и профиль подкачал.Только ясно для любого:
Если что, зови рябого,
Он взовьется у плеча.Славно греет одеяло,
Колыбельная в ночи...
Дела много, толку мало,
Ладно, будет, не ворчи.Ангел дремлет, опечален:
Этих, с трубами-мечами,
Не дозваться, хоть кричи.
|
* * * Война ударила с небес и прошлое снесла, Один подъезд ещё стоит, а прочие дотла, Что устояло, в том живём, включили газ и воду, Воспоминания храним, которым нет числа. |
* * * Війна ударила з небес, минуле геть знесла, Один під'їзд іще стоїть, а інші - прах, зола, Що встояло, там живемо, ввімкнули газ і воду, І згадки зберігаємо, яким нема числа. |
|
* * * Бездарность осуждала гения: - С любого бока гляну - не, не я! И нехорош, и груб, и аморален, И зависть в нём другая, не моя! |
* * * Бездарність засудила генія: - Та звідкіля не гляну - ні, не я! І грубий, і дурний, і аморальний, І заздрість інша в ньому, не моя! |
|
* * * Пишет нам письма война битым стеклом по асфальту, Кровью по свежей траве, ложью, сомнением, фактом, В душах, умах и сердцах пишет, и пишет, и пишет, Словно два глаза в ночи - встречные жёлтые фары. |
* * * Пише листи нам війна друзками скла по асфальту, Кров'ю по свіжій траві, страхом, оманою, фактом, У наших душах, серцях пише, і пише, і пише, Наче два ока в ночі - жовті мигаючі фари. |
|
* * * "Вставайте дружно, - он кричит, - спина к спине, И жизнь без страха отдадим! Мы ж на войне!" Я в его сторону гляжу и вижу спину, Бежит, бежит и исчезает, как во сне. |
* * * "До спини спиною! - волає він мені. - Життя сміливо віддамо! Ми ж на війні!" А я дивлюся в його бік і бачу спину, Біжить, біжить і ось вже зник, як уві сні. |
Из диалогов с журналистами:
|
Всякое бывает: и ошибки мы в книгах допускали, и нестыковки. И благодарили тех, кто помог советом. Но если книга написана давно, мы как правило, не лезем ее исправлять. Пусть остается в исходном виде как память времени, фиксация того, что мы чего-то не знали или ошибались. Случалось, в те времена, когда шла работа над книгой, у нас не было доступа к какой-то информации. Значит, пусть текст фиксирует наше недопонимание материала. Наши ошибки и недостатки -- обратная сторона наших достоинств, и так у всех. Иначе можно всю жизнь посвятить исправлению одной-единственной книги. |
Будь-яке буває: і помилок ми в книгах припускалися, і нестиковок. І дякували тим, хто допоміг порадою. Але якщо книга написана давно, ми зазвичай не ліземо її виправляти. Нехай залишається у вихідному вигляді як пам'ять часу, фіксація того, що ми чогось не знали чи помилялися. Траплялося, у ті часи, коли йшла робота над книгою, ми не мали доступу до якоїсь інформації. Отже, нехай текст фіксує наше нерозуміння матеріалу. Наші помилки та недоліки – зворотний бік наших достоїнств, і так у всіх. Інакше можна все життя присвятити виправленню однієї книги. |
|
-- Известная писательница Айн Рэнд как-то сказала, что нельзя воспринимать с юмором зло, если знаешь, что это подлинное зло. Вы с этим согласны? -- Подлинное зло», как правило, считает себя абсолютным добром. И имеет массу сторонников, которые разделяют его мнение. Смех -- оружие. Вернее, разные виды оружия: сатира, ирония, сарказм… Высмеивать зло, воспринимать его с сарказмом – значит сражаться со злом. Ведь зло ничего так не боится, как оказаться смешным. -- Можно ли сказать, что всякое явление, в том числе и историческое, неоднозначно, в нем непременно есть как хорошие, так и плохие стороны? -- Очень многое зависит от точки зрения. В театре актеров так и учат: «Играешь подлеца – ищи, в чем он хороший. Играешь ангела – ищи, в чем он плох». Иначе вместо живых людей получатся картонные фигурки. |
-- Відома письменниця Айн Ренд якось сказала, що не можна сприймати з гумором зло, якщо знаєш, що це справжнє зло. Ви з цим погоджуєтесь? -- Справжнє зло, як правило, вважає себе абсолютним добром. І має багато прихильників, які поділяють його думку. Сміх - зброя. Точніше, різні види зброї: сатира, іронія, сарказм… Висміювати зло, сприймати його з сарказмом – отже, боротися зі злом. Адже зло нічого так не боїться, як виявитись смішним. -- Чи можна сказати, що будь-яке явище, у тому числі й історичне, неоднозначне, в ньому неодмінно є як добрі, так і погані сторони? -- Дуже багато залежить від точки зору. У театрі акторів так і вчать: «Граєш негідника – шукай, у чому він хороший. Граєш ангела – шукай, у чому він поганий". Інакше замість живих людей вийдуть картонні фігурки. |
Задумчиво (Олег Ладыженский):
|
У меня всегда было театральное мышление. Т.е. реалистичность мотиваций, поступков и диалогов для меня важнее реалистичности декораций и освещения. Символичность и художественный образ важнее натурализма. Понимаю и принимаю другие способы мышления. Никогда не вступаю в споры, какой из них единственно правильный. Но помню классика: "Весь мир - театр..." :-) |
Я завжди мав театральне мислення. Тобто реалістичність мотивацій, вчинків і діалогів для мене важливіша за реалістичність декорацій і освітлення. Символічність і художній образ важливіші за натуралізм. Розумію та приймаю інші способи мислення. Ніколи не вступаю в суперечки, який із них єдино правильний. Але пам'ятаю класика: "Весь світ - театр..." :-) |
|
В 1989 году я поставил в моем театре-студии "Пеликан" спектакль "Трудно быть богом". Сейчас, почти сорок лет спустя, ИИ позволил колоризировать старые затертые фото.Время от времени буду показывать.Роли Руматы и дона Кондора играли два актера - Сергей Гетьманенко и Юрий Литовченко - меняясь ролями от спектакля к спектаклю. Та же история была с ролью Киры.На фото - Румата и Кира, два состава. |
У 1989 році я поставив у моєму театрі-студії "Пелікан" спектакль "Важко бути богом". Зараз, майже через сорок років, ШІ дозволив колоризувати старі затерті фото.Іноді показуватиму.Ролі Румати та дона Кондора грали два актори – Сергій Гетьманенко та Юрій Литовченко – міняючись ролями від вистави до вистави. Та ж історія була з роллю Кіри. На фото - Румата та Кіра, два склади. |
Олега Семеновича Ладыженского и его жену Елену поздравляем с днем свадьбы!
|
Сорок два года назад мы пошли в ЗАГС во главе отряда друзей и родственников. Был дождь, дорога, отделявшая меня от счастья, превратилась в лужу. Недолго думая, я подхватил невесту на руки и двинулся вперёд. Так с тех пор и идём по жизни: то я ее несу, то она меня, то плечом к плечу. Люблю, дорогая. Моя любовь - не ворох громких слов, Слова, что пух, и ветром унесло, Моя любовь - в дороге крепкий посох, В летящей лодке - прочное весло. |
Сорок два роки тому ми пішли до РАГСу на чолі загону друзів та родичів. Був дощ, дорога, що відділяла мене від щастя, перетворилася на калюжу. Недовго думаючи, я підхопив наречену на руки і рушив уперед. Так з того часу і йдемо по життю: то я її несу, то вона мене, то пліч-о-пліч. Люблю, люба. Моє кохання - не слова гучні, Слова на вітрі - купа маячні, Моє кохання - палиця в дорозі, Міцне весло в летючому човні. |
"Касыда любви". Посвящается Елене Ладыженской. Песня из альбома "Рябой ангел".