Список бажань

Ваш список бажань порожній. Перейти до каталогу?

Зима задает вопросы

29.10.2022

"Лялечка" - перевод второй книги романа "Ойкумена" - опубликован полность. Все десять глав, плюс пролог и эпилог, доступны на сайте. Спешите (пере)читать!

Это прекрасное дополнение к первой книге - "Лялькар". Огромное спасибо переодчице Лорине Филоненко.

Ласкаво просимо до Ойкумени!

«Чи в нас кисень закінчується?!»
Від страшного здогаду Лючано мимоволі включив «око». Він лежав, пристебнутий до крісла, розкладеного горизонтально. У двох інших «ложах» були зафіксовані близнюки. Діти, як і раніше, спали, або були непритомні. За пультом влаштувався Біжан, ведучи переговори із рятувальниками. По обидва боки від нього ангелами-охоронцями висіли в повітрі гітарист з барабанщиком, тримаючись за спинку капітанського крісла.
Юлія знайшлася в дальньому кутку. Хтось із вехденів виявився джентльменом, поступившись дамі своїм кріслом.
Обличчя всіх блищали від поту. Загнаним конем хрипів барабанщик. З шумом здіймалася широченна грудна клітка гітариста, прагнучи прогнати крізь легені якнайбільше повітря, бідного киснем. Біжан говорив насилу, долаючи задишку – ніби не по радіо спілкувався, а з останніх сил підіймався на гірський пік.
Легені самого Лючано працювали, як зіпсований насос, видаючи жалібні схлипи.

lyalechka_cover-0-0-0-0-1667040207.jpg

Бонус - планы на дальнейшие переводы:

До нас часто зверталися приватно з пропозицією перекласти українською ту чи іншу книгу Олді. Ми погоджувалися, після чого все, як правило, і закінчувалося. Так було, доки не з'явилася чудова Лорина Філоненко. До чого це ми? А до того, що Лорина Диодорівна завершила переклад третьої, фінальної книги роману "Ойкумена". Зараз іде остання редактура, і найближчим часом "Ойкумена" повністю з'явиться на сайті "Світ Олді". У цьому місці грають фанфари, а ми кричимо: "Гіп-гіп-ура!" P. S. До речі, перекладачка планує почати переклад романа "Місту та світу" - другої частини космічної епопеї. А може, вже почала. Тобто два рази ура!

Увы, бумажного издания пока в планах нет. Но авторы и переводчик открыты к предложениям:

Якщо якесь видавництво захоче це зробити - нехай звертаються до нас, ми відкриті для співпраці.

Из интерсного - Олег Ладыженский:

Вот и до меня добрались авторские экземпляры киевского журнала "Радуга", где опубликованы наши "Дневники войны" и рассказ "Янгол на ім'я Чуйка". Подробности можно узнать в сообщении Генри Лайон Олди , сделанном три дня назад, а я просто хочу от всей души поблагодарить Юрий Ковальский , главного редактора журнала, и всю редакцию за их простой обыденный героизм.

* * *

Сюжеты октября:
Читатель, оформивший подписку на ППСС Олди на нашем авторском сайте, дал возможность оперативно приобрести необходимую снарягу для другого читателя, волей обстоятельств оказавшегося в очень горячем месте.
Местоположение первого читателя превращает сюжет в натуральную фантастику, но тут Шехерезада прекращает дозволенные речи. Мы не можем публиковать сугубо личную переписку.
Ещё год назад в это просто нельзя было поверить.

* * *

Не пишите про то, говорят, а пишите про это,
Не носите пальто, говорят, мы в другое одеты,
Вот вам ноты, мы все расписали - диезы, бемоли,
Зададим верный тон, говорят, соглашайтесь, поэты!

rainbow_lad-0-0-0-0-1667040548.jpg

КАСЫДА ЗАПРЕТОВ

Не пишу про усталость. То, что было, что сталось,
По ветрам разметалось, улетело во тьму,

Повстречались, расстались, эти пылью, те сталью,
Не пишу про усталость. Не хочу, ни к чему.

Не пишу про болезни. Нет, совсем не железный,
Только дел бесполезней не знавал отродясь:

Вот, смотрите, суставы, вот пилюлек составы,
Вот… И вдруг про усталость уже пишешь, стыдясь.

Не пишу, если пьяный. Может, строчки с изъяном,
Но вгляжусь – обезьяна, хоть в знакомом плаще,

А казалось, красавец, и земли не касаюсь,
И ваще всем на зависть, всем на зависть ваще.

Говорят, для поэта нет по жизни запрета –
Хоть про то, хоть про это, хоть такой, хоть сякой,

Пусть устал или выпил, грянь болотной выпью,
Ну и хули, что хрипло, а талант-то на кой?!

Да, талант, понимаю, поученьям внимаю,
И упрек принимаю, и укор, и пинок,

Будьте живы-здоровы и ко мне не суровы!
Прячу в шкаф свой лавровый, свой увядший венок.

КАСИДА ЗАБОРОН

Не пишу я про втому. Відбуло, та й по всьому,
На вітрах невагоме, полетіло в пітьму,

Зустріч стала обломом, розлучились, сіроми.
Не пишу я про втому. Я не хочу чомусь.

Не пишу про хвороби. Не залізна утроба,
Тільки марні ці спроби — пожалітись. Кому?

Ось, дивіться, суглоби, ось пігулки — особі.
І про втому вже — пробі! — лізе слова намул.

Якщо п'яний — халепа! — не пишу, бо не треба,
Бо дивлюся — шерепа, хоч в знайомім плащі,

А здавалося, красень, і землі не торкався,
Всім на заздрість. В екстазі, бач, громада пищить.

Кажуть, що для поета не існують тенета —
Хоч про те, хоч про це ти, не прописано меж.

Хай втомився чи випив, то співай, а не схлипуй,
Ну і хулі, що хрипко, а талант не проп’єш!

Так, талант, розумію, критик учить — німію,
Докір втримать зумію, і стусан — від жінок!

Будьте живі-здорові та до мене — з любов’ю!
Свій ховаю — лавровий! — в шафу бляклий вінок.

(переклад Лорина Філоненко)

osen_lad-0-0-0-0-1667040943.jpg