Urbi et Orbi або Місту та Світу. Книга третя. Вигнанниця Ойкумени
«Дайте мені інші обставини! — молить невдаха. — Інший світ, друге життя, виворітну реальність! Що завгодно, але інше! Вже я ж бо розвернуся, вже я ж бо знайду себе: зроблю кар’єру, одягну корону, випрямлю спину й почну бігати вранці…» Ні, не дають. І не тому, що невдаха бреше. Трапляється, боягуз, потрапивши у вогонь, випрямляє спину. Буває, мерзотник, потрапивши в живильне середовище, дуже навіть розкручується. Товстун, ставши здобиччю, починає бігати від мисливців набагато бадьоріше — і вранці, і цілодобово. У благанні — замініть! ощасливте! — є здорове зерно.
І все одно не дають.
У долі тонкий слух. Крик «Дайте!» такий гучний, що оглушує її.
Книга третя
ВИГНАННИЦЯ ОЙКУМЕНИ
«Дайте мені інші обставини! — молить невдаха. — Інший світ, друге життя, виворітну реальність! Що завгодно, але інше! Вже я ж бо розвернуся, вже я ж бо знайду себе: зроблю кар’єру, одягну корону, випрямлю спину й почну бігати вранці…» Ні, не дають. І не тому, що невдаха бреше. Трапляється, боягуз, потрапивши у вогонь, випрямляє спину. Буває, мерзотник, потрапивши в живильне середовище, дуже навіть розкручується. Товстун, ставши здобиччю, починає бігати від мисливців набагато бадьоріше — і вранці, і цілодобово. У благанні — замініть! ощасливте! — є здорове зерно.
І все одно не дають.
У долі тонкий слух. Крик «Дайте!» такий гучний, що оглушує її.