Битва за личность

18.10.2022

Опубликованы шестая и седьмая главы "Лялечки" - перевода второй книги романа "Ойкумена".

"БИТВА ЗА ОСОБИСТІСТЬ"

— Доброго дня, пацієнте!
Людина, що виникла між здорованями в масках, була тендітна й витончена, немов комаха. На півголови нижче Лючано, статурою гість нагадував Жоржа Мондені: вузькі плечі, осина талія, дівочі ступні та долоні. Клітчастий костюм від Бердьє, сорочка із запонками з рожевих перлів. Шийна хустка зав’язана хитрющим вузлом, кінці назовні, звисають до ременя штанів. Обличчя варвара – жовта шкіра, рот-шрам, косий розріз очей, куточками вниз, через що в пам’яті виникав образ сумного клоуна.
Це кінець, зрозумів Тарталья. Якщо не приховує обличчя, то...
— Яцуо Кавабата, ваш покірний слуга!
«Ще й ім’я назвав. Хоча міг збрехати...»
— Ні-ні, вам рекомендуватися не треба! – крихітка Яцуо вдав, що зупиняє «пацієнта». Хоча той не ворушився, мовчав і зовсім не збирався розкланюватися з маленьким франтом. – Дозвольте мені трохи побути в блаженному незнанні. Зрозуміло, я знайомий з вами заочно, зі слів замовника. Але ваша особистість відкриється мені пізніше, у всій її красі. Зараз же ми – дві самотності, волею випадку опинилися поруч у чорній імлі Всесвіту. Космос байдужий до наших грандіозних дрібниць. Не повірите, яке це задоволення – бути біля об’єкта й зволікати з проникненням. Ви – юнка-незайманка, заборонений плід, забаганка генія...
«Кілер-базіка. Малий, тобі пощастило наостанок».

"ПУЛЬЧИНЕЛА ХОЧЕ ВЕЧЕРЯТИ"

За два кроки від нього смикався картатий богомол Кавабата. Немов у епілептичному припадку, сучив передніми лапками, сухими та спритними. Підстрибував, ніби підлога, розжарившись, палила п’яти крізь підошви лакових туфель. Крихітка Яцуо дивом примудрявся залишатися на ногах. Очі психіра були щільно заплющені, обличчя йшло брижами – не обличчя, а миска з водою під зливою.
Він нагадував андроїда, що раптом вийшов з ладу.
За інших обставин картина викликала б гидливу жалість. Але десь там, у мирку, що з’їхав з глузду, мирку, ув’язненому в голові жовтолицього чоловічка, на смерть схопилися гард-легат Гай Октавіан Тумідус і психір Яцуо Кавабата. Колони проростали крізь ширми, клинки дзвеніли об щити, гаряча кров плямила риси, спотворені злобою. Бій продовжувався. Бійці кидали в м’ясорубку останні резерви пси-клонів, перемелюючи себе в кривавий фарш. Дивись, малий: справа добігає кінця...
Гай його звільнив. Хазяїн – раба.
А сам лишився: битися.

В "Мире Олди" вышел сборник переводов на украинский повестей и рассказов из цикла "Чистая фэнтези" - "Aрхів нагляду сімох". Романы "Шмагія" и "Обитель героїв" вы так же можете найти на сайте в переводе.

Сайт «Світ Олді» представляє благодійну публікацію збірки "РОЗПОВІДІ ОЧЕВИДЦІВ, або АРХІВ НАГЛЯДУ СІМОХ", куди увійшли твори з Ретійського циклу: "Три повісті про дива" ("Захребетник", "Снуль вампіра Реджинальда" та "Шкарлупар") і оповідання "Дуель", "Прокляття" та "Турнир в Блезуа".
Переклад: Марина Слов'янова, Іван Андрусяк.
Отримані кошти підуть на допомогу українцям, які постраждали від бойових дій у війні, що розв’язана Росією.
Ласкаво просимо до Ретії!
До речі, романи "Шмагія" та "Обитель героїв" з того ж циклу також є на сайті.

Рассказ Г.Л.Олди "Янгол на ім'я Чуйка" вышел в журнале "Радуга" (Киев). Спасибо Юрию Ковальскому за оперативную публикацию!

Вышел очередной выпуск альманаха "Радуга" - третий-четвертый. Открывается он стихотворениями Михаила Юдовского - большой подборкой. Также здесь на много страниц поэтические строки Юрия Рыбчинского, Ирины Иванченко, Надії Агафонової. А как же иначе, как сокращать, если стихотворения хорошие?! Раздел "Проза" представлен работами лауреатов нынешнего сезона литературной премии им. Исаака Бабеля - Алексея Курилко и Елены Андрейчиковой.
А еще в этом выпуске рассказ, написанный во время войны и о войне, Генрі Лайон Олді "Янгол на ім'я Чуйка", рассказы Сергія Тихого "День, коли не закінчиться війна", "Горіла шина, па-ла-ла". Вашему вниманию и рассказ Бориса Финкельштейна "О Венеция!..", сначала опубликованный в Великобритании в переводе на английский и вызвавший там немалый интерес у шекспироведов. В разделе "Щоденники війни" - два эссе Юлії Бережко-Камінської, пережившей страшные дни оккупации в Буче. "Я не знаю, як потрібно" - название текста Олександра Хургіна в разделе "Літературний погляд". Короткий, но глубокий по содержанию монолог о писательсой работе. Статья профессора Владимира Звиняцковского "Русистика и война с Россией: синдром Карре" требует вдумчивого чтения, но как награда - факты и суждения, которые обогатят читателя. В заключение рецензии Анны Михалевской, Вячеслава Верховского, Іванни Стеф'юк, Анатолия Крыма; знакомство с ними, надеюсь, кому-то подскажет книги, которые обязательно стоит прочесть.

Новые стихи Олега Ладыженского:

Когда-то давно - год назад! Боже мой, целый год!
Былая эпоха, сравнимая с каменным веком -
Я жил, не тужил, и не знал вообще ничего,
И тьму называл темнотой, освещение - светом.

Я спорил взахлёб о пустейших - мой бог! - пустяках,
Плащ важности я надевал на ничтожные плечи,
И ветер хотел удержать в ослабевших руках,
И время по капле цедил, чтобы сделалось легче.

Пил воду кастальскую мертвую, думал - вино,
Живой называл ее, и становилась - живая,
И видел кино про войну - ах, какое кино!
Такие мы смотрим, не очень-то переживая.

Теперь я не знаю ответов, но знаю вопрос,
Теперь я пью воду не ртом, а душой и глазами,
И этот вопрос через сердце без спросу пророс,
И корни пустил, и шипы отрастил, и терзает.

В Кастальском ключе что ни день - вся вода в пузырьках,
И не разобрать, то ли мертвая, то ли живая,
Поэтому свет с темнотою я путаю, вовсе никак
Их не называя.

* * *

Мир неправеден, мир греховен,
Мир снарядами заштрихован,
"Аз воздам! - говорит снаряд. -
Я талантливей, чем Бетховен,

Я величественней, чем Бах,
У меня ре-минор бабах,
От аккордов моей токкаты
Мертвецы запляшут в гробах.

Я сыграю - и Григ, и Шуберт
В рай взлетают без парашютов.
Ну и что, что я разорвусь?
Перед этим за все спрошу-то!"

За снарядом летит снаряд,
Одинаково говорят,
Одинаковы ноты взрывов,
Идентично дома горят.

Жизнь смерзается в чёрный лёд,
Метроном ускоряет ход,
Дьявол за дирижерским пультом
Держит палочку наотлёт.

Двусторонние стихи: