Розділ перший,

в якому жартуються жарти, розкриваються таємниці, дзвенить у вусі й темніє в очах, а в самому кінці звучить загадковий сигнал «Полундра!!!»

…Еберхард Ніклас Стріммер. 49 років. Зріст — 185, вага — 85. Капітан шхуни «Нострадамус». Вислуга — 28 років. Переконаний старий парубок-екстреміст, дійсний член галакт-клубу «Веселий мавр».

Базис-чесноти: чесний до ідіотизму, прямолінійний до хамства, докотився до ручки. Хобі: художнє різання правди-матінки. Старанний, недопитливий. Малочутливий до алкоголю. Ніколи ні на кого не стукав.

Базис-недоліки: див. вище.

Особливі прикмети: татуювання на лівій сідниці, ближче до куприка, — чорний квадрат і підпис готичним шрифтом «Бармалевич».

Теперішнє місцеперебування: хропе на підлозі кеп-каюти після двох із половиною літрів «Марсіанської хронічної» та дюжини бляшанок «Дядечки Андре».

Джон-Джеймс Бартоломео Полянкер-Луговські (от же ім’ячко!). 41 рік. Зріст — 175, вага 77. Перший пілот, він же — штурман. Вислуга — 16 років. Одружений. Двоє дітей. Коханка. Одна — як мінімум.

Базис-чесноти: акуратист, педант (не плутати з педофілом!), тримає ноги в теплі, а ніс за вітром. Не любить ризик; любить шампанське. Блискучі перспективи службового зростання. Хобі: вишивання хрестиком декоративних цвинтарів.

Базис-недоліки: зануда вульгаріс! Дивуюся, як від нього дружина разом із коханкою не втекли?! Ініціативи: нуль на виході. Стукач — однозначно.

Особливі прикмети: обрізаний за методом Шнітке-Франкенштейна.

Теперішнє місцеперебування: спить у гібернаторі, згідно з розкладом чергувань.

Санчос Мігель Каррамба Хуан Луїс Марія Росінандос-молодший (без коментарів!). 37 років. Зріст — 161, вага — 92. Другий пілот, за сумісництвом — технік-енергетик та інженер-наладник такелажу. Вислуга — 14 років. (Ці придурки тут що, всіх у порядку вислуги розташували?) Одружений. Шестеро дітей: хлопчики. Коханки… брак інформації. Мають бути. Кажуть, баби на таких лисих пузанів-живчиків міцно западають.

Базис-чесноти: ввічливий, послужливий, розторопний, побожний. Між рейсами відвідує експрес-сповідь у П'ятій-Концесвітній кірсі ім. В. О. Всіхсвятих. Німб із крильцями зберігає в особистій скриньці, пересипавши нафталіном «Душка Моллі».

Базис-недоліки:…що, невже нема?!! Тоді — стукач! У натурі, стукач! Гадом буду…

Особливі прикмети: «винна» пляма на лівій п'яті, що обрисами нагадує Сарапульський повіт у межах 1814-го року.

Теперішнє місцеперебування: спить у гібернаторі поруч із відсіком Полянкера-Луговські, згідно з розкладом чергувань.

Єва Брунгільда О'Райлі. 30 років. 90-60-90 (для тупаків: це не зріст-вага-пульс і не домашній телефон!). Офіцер служби безпеки в чині осавула; за сумісництвом — лікар-біогенетик і сексотерапевт-практик. Вислуга — 7 років. Незаміжня.

Базис-чесноти: платинова блондинка із золотим серцем. «Міс Космофлот» позаминулого року. Чорний пояс стилю «Спок-У-шу». Коефіцієнт інтуїції за шкалою Фухе-Ватсона: 25,4 з 20 можливих.

Базис-недоліки: до її екстер'єру ще б крапельку сірої речовини — ціни б «Залізній Брунгільді» не було! А так в екстазі будь-який секрет людства розбовтає. І, ясна річ, постукує — посада зобов'язує.

Особливі прикмети: алергія на чоловічий одеколон «Термінатор-3».

Теперішнє місцеперебування: у ліжку обер-сержанта Небийбаби, поза «Шестикрилий херувим на роздоріжжі».

Василь Архипович Небийбаба. 37 років. Зріст — 194, вага — 105. Обер-сержант Об'єднаних Військово-Космічних Сил Землі, командир відділення мобільного десанту, на початку рейсу прийнятого на борт «Нострадамуса». Взагалі-то в «мобілів» за старшого лейтенант Губер, але вони позавчора ділили з капралом Шапіро-цзи капрала Касаткіну, й тепер лейтенант відпочиває в медблоці, а капрал — у карцері. Хоча яка різниця, хто де: обидва все одно заморожені!.. Ой, щось я відволікся. Вислуга — 5 років. Малувато буде… А, це він в ОВКСЗ п'ятірку відсурмив, а до того — ще тричі стільки в українському спецзагоні «Товариський Вовк». З дружиною в розлученні. Передплачує журнали «Гетеро-Сексуал» і «Даєш!».

Базис-чесноти: закоханий у службу без взаємності. Патріотичний, простий і прямолінійний, як ріг сараю. Чемпіон Сонячної Системи з метання зубочисток.

Базис-недоліки: нестриманий у словах і вчинках (тричі понижувався у званні до рядового); перманентний (чи превентивний?) ксено- і юдофоб. Також недолюблює гомосексуалістів, ку-клукс-кланівців та афроамериканців; останніх чомусь називає «кирзачами». До речі, цікаво, а це взагалі недолік? Але вже напевно не стукач!

Особливі прикмети: здатний випити одним махом пляшку перцевого концентрату «Санта-Клаус».

Теперішнє місцеперебування: у власній каюті, в ліжку з осавулом О'Райлі, поза «Шестикри…» А, ні! Поміняли. Тепер «Повстаньте, гнані та голодні!»

Річард Я. Львів-Сердечний. 28 років. Зріст — 197, вага — 68 (та ще щогла дистрофічної статури!). Інженер-системотехнік, наладник стац-обладнання. Вислуга — 5 років. Неодружений. Дітей не має. Коханок, начебто, теж. Може, він «голубчик»?.. Гаразд, це його проблеми.

Базис-чесноти: роботоголік, тричі проходив курс лікування в ЛТП імені Я. Корчака. У зв'язках, що ганьблять його, не помічений, нещадний до… стоп, це вже з іншого файлу! Хобі: відстріл кровосисних кактусів на Малій Текілі.

Базис-недоліки: патологічний нехлюй! Як, утім, і всі хакери, рокери, шокери, брейкери, штрейкбрехери… ой, знову мене несе!

Особливі прикмети: у ліву ніздрю імплантовано іридієву пластинку з гравіюванням «Sapienti sat».

Для стукача занадто наївний.

Теперішнє місцеперебування: витріщається на один з моїх моніторів і посміхається, як дурень…

Ні, в принципі Річард нічого не мав проти комп'ютерів з «Інтель-пентом» — блоком штучного інтелекту, в просторіччі «Телепнем». Але коли в цей блок, упираючи на підвищення пси-сумісності, бортовим компам почали «зашивати» почуття гумору… І як обґрунтували, паразити: мовляв, у бідолахи за час тривалого польоту може дах поїхати, він же в гібернаторі не спить! — а ось якщо комп буде до вимушеного неробства (поточний периферійний контроль до уваги не береться) ставитися з усмішкою… Психологи-рецидивісти! Спіймати б гадів, та нацькувати на них бригаду активних гоморроїдів у режимі «Гей-слов'яни»! Завантажили б машину іграшками — нехай розважається! Хоча ні, тоді й екіпаж від екранів за вуха не відтягнеш…

Воно, звісно, іноді прикольно спостерігати, як гуморист-Телепень робочу інфу з жартиками на дисплей видає. Але ж міру знати треба! Пам'ятається, на минулій вахті накрилася траєкторія перед самим входом у «сальто-мортале», — а довбаний Телепень, немов знущаючись, пішов видавати координати вкрапленими у приспів паскудних частівок. Донині крутиться:

Траєкторію Річард, звісно, виправив; і чортів комп прекрасно знав, що виправить, інакше б не випендрювався. Але після цього інженер-системотехнік заприсягся розколупати залізяку та поганою викруткою вичистити з неї «гумор» до тієї самої біоматері, яку так любить згадувати обер-сержант Небийбаба. Нехай потім керівництво компанії хоч паром зійде…

І ця зараза ще насмішки строїть! Нехлюєм дражниться! Ну, не без гріха, ясна річ: Полянкеру, пам'ятається, нишком у «записній книжці» адрес-сервер відрихтував. Він шасть коханці по гіперперду[1] дзвонити, а дзвінок на його домашній відеофон автоматом паралелиться. З рекламним слоганом «Бережи честь змолоду!». Тільки Телепень і сам не без гріха! Спершу з Альтаїром на віртуальний секс підсів («…я пристрасна глухоніма брюнетка без однієї ноги, стирчу від Захер-Мазоха!..»); потім у мережевому кегельбані «Дівчинка на Кулі» всіх «катал» без штанців залишив і злиняв по-тихому. До речі, цікаво, де це спритний комп розжився особистим рахунком у фін-консорціумі «ОММАНІ й Син»?! От же залізо кручене пішло!..

Біда в іншому: Телепень на свої забави третину ресурсу гіперперда спалив, а компанія за кожен зайвий кредит вдавиться! Значить, прощайся, бляшанко, з «почуттям гумору». Розтин покаже!

— Гей, Телепню, у якому вусі дзвенить? Зумер? Який зумер?!

Прокляття, знову проморгав…

…корабель. Йде під кутом 11 градусів 11 хвилин 11 секунд до траєкторії «Нострадамуса». Точка перетину траєкторій лежить у секторі призначення. Швидкість — 0,9 швидкості «Нострадамуса». Відстань… розрахунковий час зустрічі…

Цього разу Телепень був серйозний і скорботний, як ведучий «Огляду Галактики» при повідомленні про трагічну загибель дерябненського аташе від передозування томатного соку. Й Річард теж не вдарив обличчям у калошу: одразу стандарт-позивний відбив. Ага, є відповідь. Що за нісенітниця?! Чи комп ризикнув повеселитися «на коня»?!

— Не винувата я! — злякано пискнуло з динаміків. — Він сам…

Але дист-сканер уже виплюнув на екран локатора об'ємну розгортку об'єкта. Нічний кошмар імбецила: дуля з топологічних фігур, садистськи перекручених і завернутих спіраллю в п'ятому вимірі, клубок гофрованих труб, що злилися в екстазі… Жодної гострої грані. Жодного прямого кута. Жодних виразно випнутих деталей, характерних для будь-якого творіння пустотливих рук «Homo sapiens sapiens». До того ж сюрреалістичний гадючник ритмічно пульсував, немов заставка до відомого серіалу «Серце спрута».

Контакт!

Річард зловив себе на непереборному бажанні стати по стійці «струнко» та закричати: «Є контакт!». Скільки вирощено книжкових кристалів, скільки голофільмів знято про цей зворушливий і лячний момент — мить першого контакту! Скільки екстрасенсів згинуло в крейз-бедламчиках, надривно волаючи санітарам про високодуховних братів із Блямбди Рапана! І ось: кораблі йдуть на зближення, а по монітору повзуть шеренги мерехтливих слимаків, — відповідь на запит з «Нострадамуса»!

— Телепню! Інформацію на дешифрування!

Кнопка ніжно-салатового кольору пішла в пульт до упору: «Всім! Всім! Всім! Полундра!!!»

Що означає загадкова «полундра», Річард не знав, але традиція є традиція. Особливо в історичні моменти.