Електронна книга - О чем умолчал Гомер (цикл рассказов)

Повний опис

Генри Лайон Олди «О чем умолчал Гомер (цикл рассказов)» / Генрі Лайон Олді «Про що мовчав Гомер (цикл оповідань)»

Представляем благотворительную публикацию нового сборник рассказов Генри Лайона Олди на русском и украинском языках (в авторском переводе) -  «О чем умолчал Гомер».

Представляємо благодійну публікацію нової збірки оповідань Генрі Лайона Олді російською та українською мовами (у авторському перекладі) - «Про що мовчав Гомер».

В цикл вошли пятнадцать рассказов/до циклу увійшли п'ятнадцять оповідань:

• «Сила искусства»/«Сила мистецтва»
• «Маменькин сынок»/«Матусин синочок»
• «Золото»/«Золото»
• «Отцы и дети»/«Батьки та діти»
• «Яд Гидры»/«Отрута Гідри»
• «Идиоты»/«Ідіоти»
• «Меч и пояс»/«Меч і пояс»
• «Дедушки»/«Дідусі»
• «Энона и Парис»/«Енона та Паріс»
• «Все будет хорошо»/«Все буде добре»
• «Любовь»/«Кохання»
• «Слезы женщины»/«Сльози жінки»
• «Ляполлон»/«Ляполлон»
• «История в коне»/«Історія в коні»
• «Сила слова»/«Сила слова»

— Эй, Нестор! — позвал Одиссей. — Ты-то зачем в коня полез?

Нестор не ответил.

 — Зачем, а? — не унимался Одиссей. — Жребий на тебя не падал…

Он говорил шепотом, чтобы не услышали снаружи. 

Подслушивать, впрочем, было некому. Деревянный конь стоял на центральной площади Трои, вокруг царила непроглядная ночь. Стражу возле коня не ставили: кто его украдет, этакую махину? Разве что циклоп явится с края света, сунет под мышку и унесет к себе, для растопки костров. Только и циклоп не услыхал бы, о чем болтают греки в конском чреве — пьяные троянцы, празднуя конец войны, орали так, что город ходил ходуном.

Ну и пусть, подумал Одиссей. Они орут, а мы пошепчемся. Предосторожность лишней не бывает.

— Чего молчишь? Зачем в коня полез, спрашиваю?

Нестор по-прежнему не отвечал. Престарелый царь Пилоса сидел там, где начинался подъем к шее статуи, привалившись спиной к доскам. Одиссей не видел его — мешала темнота — но не сомневался, что Нестор его прекрасно слышит, как и все остальные.

 — В твои годы…

— Отстань от него, — вмешался Подалирий.

Когда жребий пал на лекаря греков, никто не стал возражать. Все знали, что убивать Подалирий умеет не хуже, чем лечить. В бою он не раз был ранен, но быстро возвращался в строй. Скучая в коне — вернее, изнывая от напряженного ожидания — многие думали о том, что в сложившейся ситуации это неплохо: иметь под боком не только товарища по оружию, но и опытного целителя.

Мало ли как дела сложатся?

— Нет, пусть объяснит! — упорствовал Одиссей. — Я хочу знать.

— Сына он спасал, — буркнул Подалирий.

— Какого еще сына?

— Своего, — Подалирий пошевелился, задев плечом доски. — Фрасимед, сын его, жребий вытянул. Так Нестор вперед сына в коня полез.

* * *

 — Гей, Несторе! — покликав Одіссей. — А ти навіщо в коня поліз?

Нестор не відповів.

 — Навіщо, га? — не вгамовувався Одіссей. — Жереб на тебе не падав...

Він говорив пошепки, щоб не почули зовні. 

Підслуховувати, втім, було нікому. Дерев'яний кінь стояв на центральній площі Трої, навколо панувала непроглядна ніч. Варту біля коня не ставили: хто його вкраде, таку махину? Хіба що циклоп з'явиться з краю світу, суне під пахву та понесе до себе, для розпалювання багаття. Тільки й циклоп не почув би, про що базікають греки в кінському череві — п'яні троянці, святкуючи кінець війни, волали так, що місто ходило ходуном.

Ну й нехай, подумав Одіссей. Вони кричать, а ми пошепочемось. Обережність зайвою не буває.

— Чого мовчиш? Навіщо в коня поліз, питаю?

Нестор, як і раніше, не відповідав. Старий цар Пілоса сидів там, де починався підйом до шиї статуї, привалившись спиною до дощок. Одіссей не бачив його — заважала темрява — але не сумнівався, що Нестор його чудово чує, як і всі інші.

 — У твої роки...

— Відчепись від нього, — втрутився Подалірій.

Коли жереб упав на лікаря греків, ніхто не став заперечувати. Всі знали, що вбивати Подалірій вміє не гірше, ніж лікувати. У бою він не раз був поранений, але швидко повертався в стрій. Нудьгуючи в коні — вірніше, знемагаючи від напруженого очікування — багато хто думав про те, що в ситуації, яка склалася, це непогано: мати під боком не тільки товариша по зброї, а й досвідченого цілителя.

Хто знає, як справи складуться?

— Ні, нехай пояснить! — наполягав Одіссей. — Я хочу знати.

— Сина він рятував, — буркнув Подалірій.

— Якого ще сина?

— Свого, — Подалірій поворухнувся, зачепивши плечем дошки. — Фрасімед, син його, жереб витягнув. Так Нестор уперед сина в коня поліз.

Вырученные средства пойдут на помощь украинцам, пострадавшим от боевых действий в развязанной Россией войне.

Администрация сайта установила на книгу несколько разных цен. У всех сейчас разные финансовые обстоятельства, так что выбирайте ту, которая вам по карману. Если же вы хотите оказать более существенную помощь, вы можете приобрести любое количество экземпляров рассказа, чтобы увеличить свой благотворительный вклад.

Помогаем друг другу, выживаем вместе.

Помочь без покупки книги можно тут (пожалуйста, пишите комментарии к переводам). Другие способы можно найти на странице "Благодарность".

Помощь

Электронные книги в нашем магазине доступны в форматах DOC, PDF, EPUB, FB2, MOBI. Черно-белые иллюстрации Александра Семякина. Цветные иллюстрации созданы Евгением Ступниковым с помощью нейросети Midjourney. 

Если у Вас проблемы с оплатой заказа в "Мире Олди" через агрегаторы платежей и Вам проще оплатить заказ банковским переводом или воспользоваться электронным кошельком, то для Вас будет интересна информация на странице "Благодарность".